FAQ

BRCA – це скорочена назва двох генів – Breast Cancer gene 1 та 2, що були відкриті в 1990му та 1994му році, відповідно. Гени BRCA1 та BRCA2 задіяні в системі репарації (відновлення) дволанцюгових розривів ДНК, тож є дуже важливими для підтримання цілісності геному. При наявності в людини спадкової мутації BRCA1/2, одна з копій гену у всіх клітинах є дефектною і неактивною, тому при пошкодженні другої копії в якійсь клітині організму протягом життя може призвести до її злоякісної трансформації та розвитку раку. Саме через це, спадкові мутації в даних генах дуже суттєво підвищують ризик розвитку деяких видів раку.

Проведення генетичного дослідження на спадкові мутації в генах BRCA1/2 та інших генах рекомендовано особам, що відповідають конкретним критеріям (РМЗ в молодому віці, РЯ, сімейний анамнез обтяжений випадками РМЗ та РЯ, тощо), котрі асоціюються з підвищеним ризиком наявності мутації в досліджуваних генах. Інформація про наявність спадкової мутації дозволяє оцінити ризики розвитку деяких видів раку; обрати адекватні методи їх профілактики та/або скринінгу; застосувати найбільш ефективну тактику терапії онкозахворювання; надати інформацію для кровних родичів, що також можуть бути носіями мутації.

На сьогоднішній день, в кожному з генів BRCA1 та BRCA2 описано понад 3000 патогенних мутацій. Різні тест-системи, що використовують метод ПЛР виявляють, зазвичай, 6-10 найбільш розповсюджених мутацій. В популяції, дані розповсюджені мутації становлять менше третини всіх носіїв патогенних варіантів BRCA1/2. Таким чином, якщо мутація методом ПЛР була виявлена, то ви можете бути впевненими в даному результаті. Але, якщо метод ПЛР не виявив жодної з досліджених (6-10) мутацій, це не означає, що відсутні і всі інші (>6000) мутації. Метод NGS дозволяє виявити всі можливі мутації в генах BRCA1/2, тому при отриманні негативного результату ПЛР та при наявності показів до тестування, рекомендовано проведення генетичного дослідження методом NGS.

Згідно з рекомендаціями NCCN (National Comprehensive Cancer Network (USA)), генетичне тестування, що включає BRCA1/2, PALB2, CHEK2 да деякі інші гени рекомендовано: всім пацієнтам з аденокарциномою підшлункової залози та епітеліальним раком яєчників; пацієнткам з раком молочної залози (РМЗ), діагностованим у віці <45 років; пацієнткам з тричі-негативним РМЗ, діагностованим у віці <60 років; пацієнткам з РМЗ в будь-якому віці та обтяженим сімейним онкологічним анамнезом (конкретні критерії в NCCN); всім чоловікам з раком грудної залози; пацієнтам з метастатичним раком передміхурової залози, або з РПЗ високої та дуже високої групи ризику.

Наявність спадкової мутації BRCA1/2 суттєво підвищує ризик рецидиву відомої пухлини та ризик розвитку іншого раку (молочної залози та яєчників), тому знання про статус мутації дозволять застосувати адекватну профілактику (профілактичні операції) та/або скринінг для зниження даних ризиків. Наявність мутації також буде впливати на тактику системної терапії (хіміотерапія, таргетна терапія) у випадку нерезектабельного рецидиву. Крім того, наявність мутації у пацієнта є показом для проведення тестування здоровим кровним родичам, що також можуть бути її носіями, і знаючи про наявність мутації обрати оптимальну тактику профілактики та скринінгу раку.

Генетичне тестування рекомендовано: чоловікам, у чиїх кровних родичів виявлено спадкову мутацію; усім пацієнтам з аденокарциномою підшлункової залози; усім чоловікам з раком грудної залози; пацієнтам з метастатичним раком передміхурової залози, або з РПЗ високої та дуже високої групи ризику. Наявність мутації BRCA1/2 чоловіків підвищує ризик розвитку раку грудної, передміхурової та підшлункової залози, і для зниження даних ризиків застосовуються спеціальні тактики скринінгу. Крім того, чоловік може передати мутацію і дітям, в тому числі донькам, тому для чоловіків генетичне тестування є не менш важливим та актуальним ніж для жінок.

Спадкові мутації присутні в новому організмі від моменту запліднення, тож присутні вони у всіх клітинах тіла, тому для генетичного дослідження підходить будь-який матеріал, що містить ядерні клітини (кров, слина, мазок слизової оболонки, тощо). Єдиним виключенням є тканина пухлини, тому що, виявляючи мутацію в пухлині ми не можемо знати чи вона є спадкова, чи соматична (тобто така, яка з’явилася в самій пухлині)

Згідно з рекомендаціями NCCN (National Comprehensive Cancer Network (USA)), генетичне тестування, що включає BRCA1/2, PALB2, CHEK2 да деякі інші гени рекомендовано: кровним родичам людини, у якої виявлено спадкову мутацію; всім пацієнтам з аденокарциномою підшлункової залози та епітеліальним раком яєчників; пацієнткам з раком молочної залози (РМЗ), діагностованим у віці <45років; пацієнткам з тричі-негативним РМЗ, діагностованим у віці <60 років; пацієнткам з РМЗ в будь-якому віці та обтяженим сімейним онкологічним анамнезом (конкретні критерії в NCCN); всім чоловікам з раком грудної залози; пацієнтам з метастатичним раком передміхурової залози, або з РПЗ високої та дуже високої групи ризику; кровним родичам пацієнтів, що відповідають вищезазначеним критеріям при умові, якщо неможливо провести дослідження спочатку самим пацієнтам.

При наявності показів для генетичного тестування (описані в NCCN), його рекомендується проводити на етапі діагностики, оскільки наявність мутації може впливати як на тактику хірургічного втручання при ранніх стадіях онкозахворювань, так і на тактику системної терапії при метастатичних онкозахворюваннях.

Згідно з рекомендаціями NCCN, одним з показів для генетичного тестування є наявність мутації у родича 1-2го ступеня спорідненості. При наявності у вас мутації, ризик її наявності у родичів 1-го ступеня спорідненості (батьки, рідні брати та сестри, діти) – 50%; у

родичів 2-го ступеня спорідненості (тітки, дядьки, двоюрідні брати та сестри, племінники) – 25%.

Спадкові мутації присутні в новому організмі від моменту запліднення, тож можна дізнатися статус мутації у дитини можливо навіть до її народження (пренатально), і навіть є рекомендації щодо репродуктивних опцій штучного запліднення, які дозволяють обрати ембріон без мутації. Таким чином, проведення дослідження можливе в будь-якому віці, однак, оскільки знання про мутацію дуже сильно впливає на подальше життя людини, існують лише рекомендації щодо проведення тестування, тому що наголошувати на обов’язковості проведення даного дослідження є неетичним.

Наявність мутації BRCA1/2 впливає на тактику системної терапії метастатичного раку підшлункової залози, а саме є показом до застосування PARP-інгібіторів. Крім того, одним з показів для генетичного тестування є наявність мутації у родича 1-2го ступеня спорідненості. При наявності у пацієнта з раком підшлункової залози мутації, ризик її наявності у родичів 1-го ступеня спорідненості (батьки, рідні брати та сестри, діти) – 50%; у

родичів 2-го ступеня спорідненості (тітки, дядьки, двоюрідні брати та сестри, племінники) – 25%.

Найрозповсюдженішими спадковими формами раку шлунку є: спадковий дифузний рак шлунку (обумовлений мутаціями гену CDH1) та синдром Лінча (обумовлений мутаціями генів MLH1, MSH2, MSH6, PMS2, EPCAM). Згідно з результатами останніх досліджень до 10% пацієнтів з раком шлунку мають також мутації BRCA1/2. В загальних рисах (конкретні критерії наведені в рекомендаціях NCCN)генетичне тестування показано пацієнтам з раком шлунку діагностованим у віці до 50ти років, або пацієнтам більш старшого віку при наявності обтяженого сімейного анамнезу. Враховуючи наявності різних синдромів в структурі раку шлунку, при наявності показань, рекомендовано комплексне генетичне дослідження, що окрім генів BRCA1/2 включає гени CDH1, MLH1, MSH2, MSH6, PMS2, EPCAM та ін.